четвер, 28 квітня 2016 р.

Пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи


30 років тому світ сколихнула страшна новина - 26 квітня сталася трагедія, яка увійшла в історію людства під назвою Чорнобильська катастрофа, найбільша техногенна аварія ХХ століття. Відтоді Чорнобиль став зоною душевного болю і постійної тривоги мільйонів українців. Від 26 квітня 1986 року увесь український народ  живе "до" і "після". "До" і "після"

катастрофи на ЧАЕС.
      Вибух на Чорнобильській АЕС призвів до вселюдської, планетарної трагедії. Сліди чорнобильського попелу знайдені на багатьох континентах, чорнобильський атом вразив не лише Україну, а й Білорусь, Росію, північно-західну Європу, дійшовши навіть до Північної Африки, Канади та Японії. Але для України чорнобильська трагедія стала лихом, яке з нею назавжди, бо саме на її території залишився ядерний монстр - зруйнований четвертий блок, який і нині, через 30 років після аварії, продовжує загрожувати світу.
      Вибух на четвертому енергоблоці АЕС, який забрав життя десятків і зробив інвалідами тисячі людей, стався о 1 годині 23 хвилині 26 квітня. І лише за два тижні після цього рятувальним командам вдалося загасити вогонь. За розрахунками експертів, сумарний викид радіоактивних речовин, які потрапили внаслідок вибуху у навколишнє середовище, становить 50 мільйонів кюрі, що еквівалентно вибуху 100 хіросімських атомних бомб.
     У результаті катастрофи 1986 року радіоактивного забруднення зазнали 2,3 тисячі населених пунктів у 12 областях України загальною площею 50 тисяч квадратних кілометрів. Сьогодні загальна площа зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення становить близько 2600

квадратних кілометрів.
      У країні налічується 3,5 мільйона постраждалих від аварії на ЧАЕС, зокрема 1,3 мільйона дітей. Найвищі дози опромінення отримали майже 200 тисяч осіб. Це  безпосередні учасники ліквідації наслідків аварії. Із живих ліквідаторів - 85 відсотків хворі.    За 30 післячорнобильських років в Україні все ще спостерігається тенденція до збільшення онкологічних захворювань.
     Чорнобиль - це незагоєна рана, не лише наша особиста, а й загальнолюдська, це страшний урок не стільки конкретному суспільному устрою, скільки всьому людству.  ООНпроголосила26 квітня Міжнародним днем пам`яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Але хоча світ і підтримує нас у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, основний, найважчий тягар залишається на плечах України.

          25 квітня цього року учні 8 – А класу провели виховну тематичну годину, приурочену роковинам вшанування пам’яті жертв Чорнобильської трагедії.  Своїми спогадами про цю катастрофу поділився ліквідатор  Чорнобильської аварії Сліпець Анатолій Іванович.  Діти, затамувавши подих, із острахом в очах, уважно слухали розповідь про часи тридцятирічної давнини. Бібліотекар Алла Лень підготувала змістовну розповідь про Чорнобильську трагедію. Діти не хотіли відпускати ліквідатора, вони задавали безліч запитань.



Немає коментарів:

Дописати коментар