3.3.21

Пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи


30 років тому світ сколихнула страшна новина - 26 квітня сталася трагедія, яка увійшла в історію людства під назвою Чорнобильська катастрофа, найбільша техногенна аварія ХХ століття. Відтоді Чорнобиль став зоною душевного болю і постійної тривоги мільйонів українців. Від 26 квітня 1986 року увесь український народ  живе "до" і "після". "До" і "після"

катастрофи на ЧАЕС.
      Вибух на Чорнобильській АЕС призвів до вселюдської, планетарної трагедії. Сліди чорнобильського попелу знайдені на багатьох континентах, чорнобильський атом вразив не лише Україну, а й Білорусь, Росію, північно-західну Європу, дійшовши навіть до Північної Африки, Канади та Японії. Але для України чорнобильська трагедія стала лихом, яке з нею назавжди, бо саме на її території залишився ядерний монстр - зруйнований четвертий блок, який і нині, через 30 років після аварії, продовжує загрожувати світу.
      Вибух на четвертому енергоблоці АЕС, який забрав життя десятків і зробив інвалідами тисячі людей, стався о 1 годині 23 хвилині 26 квітня. І лише за два тижні після цього рятувальним командам вдалося загасити вогонь. За розрахунками експертів, сумарний викид радіоактивних речовин, які потрапили внаслідок вибуху у навколишнє середовище, становить 50 мільйонів кюрі, що еквівалентно вибуху 100 хіросімських атомних бомб.
     У результаті катастрофи 1986 року радіоактивного забруднення зазнали 2,3 тисячі населених пунктів у 12 областях України загальною площею 50 тисяч квадратних кілометрів. Сьогодні загальна площа зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення становить близько 2600

квадратних кілометрів.
      У країні налічується 3,5 мільйона постраждалих від аварії на ЧАЕС, зокрема 1,3 мільйона дітей. Найвищі дози опромінення отримали майже 200 тисяч осіб. Це  безпосередні учасники ліквідації наслідків аварії. Із живих ліквідаторів - 85 відсотків хворі.    За 30 післячорнобильських років в Україні все ще спостерігається тенденція до збільшення онкологічних захворювань.
     Чорнобиль - це незагоєна рана, не лише наша особиста, а й загальнолюдська, це страшний урок не стільки конкретному суспільному устрою, скільки всьому людству.  ООНпроголосила26 квітня Міжнародним днем пам`яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Але хоча світ і підтримує нас у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, основний, найважчий тягар залишається на плечах України.

          25 квітня було проведено виховну тематичну годину, приурочену роковинам вшанування пам’яті жертв Чорнобильської трагедії.  Своїми спогадами про цю катастрофу поділився ліквідатор  Чорнобильської аварії Сліпець Анатолій Іванович.  Діти, затамувавши подих, із острахом в очах, уважно слухали розповідь про часи тридцятирічної давнини. Бібліотекар Алла Лень підготувала змістовну розповідь про Чорнобильську трагедію. Діти не хотіли відпускати ліквідатора, вони задавали безліч запитань.



Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Україна і світ вшановує пам'ять жертв голодомору 1932-1933 років.          Мільйони загиблих, тисячі ненароджених, понівечені лю...